Правила адвокатської етики. КМКДКА

Конституція України в статті 59 проголосила щонайважливішу соціальну функцію адвокатури - забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах.

Роль єдиного незалежного недержавного самоврядного інституту, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі на закріплених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» принципах верховенства права, законності незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, реалізується адвокатурою в складній системі правовідносин.

При здійсненні своєї професійної діяльності адвокат виступає носієм обов’язків, іноді суперечливих, по відношенню до:

- клієнтів;

- судів та інших державних органів;

- адвокатури в цілому та окремих адвокатів;

- суспільства в цілому.

Надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов’язків, що лежать на адвокатурі, обумовлюють необхідність збалансування служіння адвоката інтересам окремого клієнта з інтересами суспільства в цілому, дотриманням принципів законності і верховенства права.

Дотримання адвокатами особливих деонтологічних вимог і правил розглядається світовою адвокатською спільнотою як необхідна наріжна передумова повноцінного функціонування адвокатури, виконання нею її важливої соціальної ролі в демократичному суспільстві.

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов’язків адвоката.

Виходячи з наведених міркувань, ці Правила мають на меті уніфіковане закріплення традицій і досвіду української адвокатури в сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві.

Ці Правила покликані слугувати системою орієнтирів для адвокатів України при збалансуванні, практичному узгодженні ними своїх багатоманітних та іноді суперечливих професійних прав і обов’язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури та принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законодавчими актами України, а також мають закріпити єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката у дисциплінарному провадженні кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Розділ I. Загальні положення

Стаття 1. Співвідношення Правил адвокатської етики і чинного законодавства про адвокатуру

Норми цих Правил не відміняють і не замінюють положень чинного законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, а доповнюють і конкретизують його.

Стаття 2. Дія Правил адвокатської етики за предметом, колом осіб та в часі

(1) Дія цих Правил поширюється на всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, - на іншу діяльність (дії) адвоката, яка може вступити в суперечність з його професійними обов’язками або підірвати престиж адвокатської професії.

(2) Адвокат іноземної держави, який здійснює адвокатську діяльність в Україні, має дотримуватись цих Правил й в разі їх порушення підлягає дисциплінарній відповідальності у формах та на засадах, передбачених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

(3) Дія цих Правил поширюється також на членів органів адвокатського самоврядування, помічників та стажистів адвокатів у частині, яка застосовна до їх діяльності.

(4) Дія цих Правил поширюється на відносини, що виникли після їх прийняття.

Стаття 3. Особливості поширення вимог Правил адвокатської етики на адвокатів іноземних держав, які здійснюють адвокатську діяльність в Україні

(1) На адвокатів іноземних держав, які здійснюють адвокатську діяльність в Україні із відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повною мірою поширюються вимоги цих Правил та деонтологічних норм, якими керується адвокати в країни його походження. Співвідношення і кореляція цих різних джерел деонтологічних стандартів має здійснюватись за принципами, закріпленими Кодексом поведінки європейських адвокатів, прийнятим Радою адвокатських асоціацій та правових товариств Європи .

(2) На адвокатів іноземних держав, якщо вони входять до Європейського Союзу та/або Європейського співтовариства при здійсненні ними професійної діяльності або будь-яких професійних контактів в Україні (незалежно від їх фізичної присутності при цьому на території України,також поширюється дія Кодексу поведінки європейських адвокатів.

(3) В разі порушення вимог цих Правил або Кодексу поведінки європейських адвокатів вони адвокат іноземної держави може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Стаття 4. Поширення Кодексу поведінки європейських адвокатів на адвокатів України при здійсненні ними адвокатської діяльності в інших країнах

(1) При здійсненні адвокатами України адвокатської діяльності в інших країнах, які входять до Європейського Союзу та/або Європейського співтовариства, за умови членства Національної асоціації адвокатів України у Раді адвокатських асоціацій та правових товариств Європи на них також поширюватимуться вимоги Кодексу поведінки європейських адвокатів. Порушення вимог останнього складає дисциплінарний проступок.

(2) При цьому адвокат України також має дотримуватись вимог цих Правил. Співвідношення і кореляція цих різних джерел деонтологічних стандартів має здійснюватись за принципами, закріпленими Кодексом поведінки європейських адвокатів.

Стаття 5. Тлумачення Правил адвокатської етики

Право офіційного тлумачення цих Правил належить виключно Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури.

Розділ II. Основні принципи адвокатської етики

Стаття 6. Незалежність та свобода адвоката у здійсненні адвокатської діяльності

(1) Специфіка цілей і завдань адвокатури вимагає як необхідної умови належного здійснення адвокатської діяльності максимальної незалежності адвоката у виконанні своїх професійних прав і обов’язків, що передбачає його свободу від будь-якого зовнішнього впливу, тиску чи втручання в його діяльність з надання правової допомоги, здійсненню захисту або представництва клієнта, зокрема з боку державних органів,політичних партій, колег по адвокатському об’єднанню тощо, а також від впливу своїх особистих інтересів.

(2) З метою дотримання цього принципу в своїй професійній діяльності адвокат зобов’язаний протистояти будь-яким спробам посягання на його незалежність, бути мужнім і принциповим у виконанні своїх професійних обов’язків, відстоюванні професійних прав, гарантій адвокатської діяльності та їх ефективному використанні в інтересах клієнтів.

(3) Адвокат зобов’язаний не допускати в своїй професійній діяльності компромісів, що применшували б його незалежність, з метою догодити суду, іншим державним органам, третім особам або клієнту, якщо такі компроміси розходяться з законними інтересами клієнта та перешкоджають належному здійсненню адвокатської діяльності.

(4) Адвокат не повинен займатися іншою діяльністю, яка ставила б його в юридичну або моральну залежність від інших осіб, чи підпорядкувала б його вказівкам або правилам, які можуть увійти в суперечність з нормами чинного законодавства про адвокатуру та цими Правилами, або можуть іншим чином перешкоджати вільному й незалежному здійсненню ним адвокатської діяльності.

(5) Адвокат не повинен ділити гонорар, отриманий від клієнта, з іншими особами, окрім адвоката, що раніше виконував це доручення, та спадкоємців померлого адвоката, чиє частково виконане доручення він прийняв.

(6) Адвокат не повинен при виконанні доручення клієнта керуватися вказівками інших осіб, зокрема тих, які уклали договір про надання правової допомоги іншій особі - клієнту, стосовно змісту, форм, методів, послідовності та часу здійснення його професійних прав і обов’язків, якщо вони суперечать його власній уяві про оптимальний варіант виконання доручення стосовно клієнта.

(7) Національна асоціація адвокатів України, органи адвокатського самоврядування в межах своєї компетенції мають всіляко сприяти гарантуванню незалежності адвоката та своєю діяльністю утверджувати останню у відносинах з органами державної влади, місцевого самоврядування, будь-якими іншими особами.

Стаття 7. Дотримання законності

(1) У своїй професійній діяльності адвокат зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

(2) Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення скоєння правопорушень, або іншим чином зумисно сприяти їх скоєнню його клієнтом або іншими особами.

(3) Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

(4) У своєму приватному житті адвокат також зобов’язаний дотримуватися закону, не вчиняти правопорушень і не сприяти зумисно їх скоєнню іншими особами.

Стаття 8. Домінантність інтересів клієнтів

(1) У межах дотримання принципу законності адвокат зобов’язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнтів перед своїми власними інтересами, інтересами колег, партнерів, співробітників, інтересами законних представників клієнтів, або їх опікунів, піклувальників та інших осіб, а також будь-якими іншими міркуваннями.

(2) Адвокат має, за можливості, сприяти позасудовому врегулюванню спорів між клієнтом та іншими особами, а вразі неможливості цього, застосовувати всі законні засоби ефективного вирішення спору на користь клієнта.

(3) Адвокат повинен поважати свободу вибору клієнтом захисника , представника чи особи, яка надає йому правову допомогу, та ні до прийняття доручення, ні в процесі його виконання не вчиняти перешкод до реалізації цієї свободи.

Стаття 9. Неприпустимість конфлікту інтересів

(1) Kонфлікт інтересів - суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності

(2) Адвокат не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або з високим ступенем вірогідності можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм правову допомогу.

(3) Адвокат не може представляти, захищати клієнта або надавати йому правову допомогу, якщо до цього він надавав правову допомогу, здійснював захист або представництво іншого клієнта, від якого він отримав конфіденційну інформацію, дотичну до інтересів нового клієнта.

(4) Адвокат не може представляти, захищати клієнта чи надавати йому правову допомогу, якщо інтереси клієнта суперечать власним інтересам адвоката.

(5) В разі виникнення конфлікту інтересів в процесі реалізації адвокатом договору, він має розірвати останній з дотриманням умов, передбачених цими Правилами.

Стаття 10. Конфіденційність

(1) Дотримання принципу конфіденційності є необхідною і щонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких є неможливим належне надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва. Тому збереження конфіденційності будь-якої інформації, яка визначена як предмет адвокатської таємниці Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» або становить персональні дані про фізичну особу, які охороняються законодавством з питань захисту персональних даних, є правом адвоката у відносинах з усіма суб’єктами права, які можуть вимагати розголошення такої інформації, та обов’язком щодо клієнта і тих осіб, кого ця інформація стосується.

(2) Дія принципу конфіденційності не обмежена в часі.

(3) Інформація або документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за письмовою заявою клієнта (особи, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підстав). При цьому інформація або документи, що отримані від третіх осіб і містять відомості про них, можуть поширюватися з урахуванням вимог законодавства з питань захисту персональних даних.

(4) Розголошення відомостей, що складають адвокатську таємницю, заборонено за будь-яких обставин, включаючи незаконні спроби органів дізнання, попереднього слідства і суду допитати адвоката про обставини, що складають адвокатську таємницю.

(5) Адвокат зобов’язаний забезпечити розуміння і дотримання принципу конфіденційності його помічниками, стажистами та членами технічного персоналу.

(6) Адвокат зобов’язаний забезпечити такі умови зберігання документів, переданих йому клієнтом, адвокатських досьє та інших матеріалів, що знаходяться в його розпорядженні і містять конфіденційну інформацію, котрі розумно виключають доступ до них сторонніх осіб.

Стаття 11. Компетентність та добросовісність

(1) Зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов’язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.

(2) Адвокат зобов’язаний надавати правову допомогу клієнтам, здійснювати їх захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність в урахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.

(3) Адвокат не повинен надавати правову допомогу, здійснювати захист або представництво з питань, які не охоплюються сферою його спеціалізації, в разі, якщо така має місце, і явно не відповідають рівню його компетенції.

(4) (5) Адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.

(6) Адвокат повинен забезпечувати розумно необхідний рівень компетентності своїх помічників,стажистів технічного персоналу та інших осіб, що залучаються ним для виконання окремих робіт у зв’язку з виконанням доручення.

Стаття 12. Повага до адвокатської професії

(1) Всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві.

(2) Цей принцип повинен дотримуватись у всіх сферах діяльності адвоката: професійній, громадській, публіцистичній та інших.

(3) Адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості критики останніх та їх оскарження у встановленому законом порядку.

(4) Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження права особи на захист, професійних прав адвокатів, незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.

Стаття 13. Культура поведінки

Дбаючи про престиж свого звання адвокат повинен як у своїй професійній діяльності, так і в приватному житті, забезпечувати високий рівень культури поведінки..

Розділ III. Відносини адвоката з клієнтами

Стаття 14. Підстави для надання адвокатом правової допомоги

Адвокат надає правову допомогу відповідно до чинного законодавства про види адвокатської діяльності на підставі договору з клієнтом про надання правової допомоги або за дорученням органу (установи), уповноваженої законом на надання безоплатної правової допомоги.

Стаття 15. Особи, від яких адвокат може прийняти доручення на надання правової допомоги. Забезпечення реальної згоди клієнта на надання йому допомоги певним адвокатом

(1) Адвокат може прийняти доручення на надання правової допомоги тільки безпосередньо від клієнта або його представника, уповноваженого на укладання угоди з адвокатом, або законного представника неповнолітнього чи недієздатного клієнта, або від органу (установи), уповноваженої законом на надання безоплатної правової допомоги.

(2) В разі сумісного надання правової допомоги з іншим адвокатом (зокрема іноземним) – адвокат може прийняти доручення на надання правової допомоги від такого адвоката.

(3) У всіх випадках, коли допускається прийняття доручення не безпосередньо від клієнта, а від іншої особи , адвокат зобов’язаний отримати підтвердження згоди клієнта на надання йому правової допомоги цим адвокатом, якщо у представника або іншої особи, яка надала відповідне доручення, відсутні повноваження, передбачені чинним законодавством, на вибір адвоката на свій розсуд без погодження з клієнтом.

Стаття 16. Інформування, що забезпечує вільний вибір клієнтом адвоката

До підписання договору про надання правової допомоги адвокат має повідомити клієнту, в яких галузях права він спеціалізується, якщо така спеціалізація має місце, а на прохання клієнта - також відомості про стаж роботи адвокатом, наявність досвіду у веденні певної категорії справ та обставини, що можуть вплинути на можливе виникнення конфлікту інтересів.

Стаття 17. Дотримання принципів компетентності та добросовісності на стадії прийняття адвокатом доручення клієнта

(1) Приймаючи доручення на надання правової допомоги, адвокат повинен зважити свої можливості по його виконанню і зобов’язаний відмовитись від прийняття доручення, якщо є розумно достатні підстави вважати, що стосовно даного доручення норми цих Правил, в яких втілений принцип компетентності, не можуть бути адвокатом дотримані.

(2) У випадку, коли для досягнення рівня компетентності, необхідного для належного виконання доручення, адвокату потрібна спеціальна підготовка, що виходить за межі звичайної підготовки до справи і вимагає значного часу через відсутність у адвоката спеціальних знань законодавства, що підлягає застосуванню в даному випадку, або досвіду ведення відповідної категорії справ, адвокат зобов’язаний до укладення угоди з клієнтом попередити його про необхідність такої підготовки.

(3) В разі, якщо через відсутність спеціалізації, необхідної для виконання доручення, адвокат залучає до його сумісного виконання іншого адвоката, що має необхідні спеціальні знання, клієнта має бути повідомлене про це до укладення договору.

(4) Адвокат не повинен приймати доручення на надання правової допомоги, якщо він через обсяг зайнятості не зможе забезпечити розумно необхідну сумлінність виконання доручення, досконалість, ретельність підготовки, оперативність при виконанні доручення, окрім випадків, коли відмова від прийняття доручення в конкретній ситуації може призвести до суттєвого порушення прав та законних інтересів клієнта, або коли клієнт дає згоду на запропоновані йому строки виконання доручення, якщо відстрочка об’єктивно не повинна суттєво позначитись на можливості належного виконання доручення. В будь-якому випадку до укладення договору з клієнтом адвокат зобов’язаний попередити клієнта про складнощі і можливі негативні наслідки для результату виконання доручення, пов’язані з обсягом зайнятості цього адвоката.

(5) До підписання договору про надання правової допомоги у справі, що підлягає судовому розгляду, адвокат повинен з’ясувати всі відомі клієнту обставини, які можуть позначитися на визначенні наявності правової позиції у справі та її змісті, та запитати і вивчити всі відповідні документи, які є в розпорядженні клієнта.

Стаття 18. Інформування клієнта щодо правової позиції у справі

(1) Якщо після виконання вимог, викладених у статті 21 цих Правил, адвокат переконається у наявності фактичних і правових підстав для виконання певного доручення, він повинен неупереджено й об’єктивно викласти їх клієнту і повідомити в загальних рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення, та які правові наслідки досягнення результату, якого бажає клієнт, може мати для суттєвих інтересів клієнта.

(2) Якщо за наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення, свідомо для адвоката існує поширена несприятлива (з точки зору гіпотетичного результату, бажаного для клієнта) практика застосування відповідних норм права, адвокат зобов’язаний повідомити про це клієнта.

(3) У випадку, коли адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він зобов’язаний повідомити про це клієнта та узгодити з ним зміну змісту доручення, що відповідав би тому гіпотетичному результату, котрий може бути досягнутий згідно з чинним законодавством, або відмовитись від прийняття доручення.

(4) Адвокат повинен повідомити клієнта про можливий результат виконання доручення на підставі закону та практики його застосування. При цьому забороняється давати клієнту запевнення і гарантії стосовно реального результату виконання доручення, прямо або опосередковано сприяти формуванню у нього необґрунтованих надій, а також уявлення, що адвокат може вплинути на результат іншими засобами, окрім сумлінного виконання своїх професійних обов’язків.

Стаття 19. Дотримання принципу законності на стадії прийняття доручення клієнта

(1) Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов’язків адвоката

(2) У цих випадках, якщо зазначені обставини не є очевидними, адвокат має надати відповідні роз’яснення клієнту. Якщо клієнт наполягає на використанні засобів виконання доручення, котрі є протиправними або виходять за межі прав адвоката, останній повинен повідомити клієнта про неприпустимість їх застосування та вказати на можливі законні шляхи досягнення того самого або подібного результату, якщо такі існують. Якщо і за таких обставин не вдається узгодити з клієнтом зміну змісту доручення, адвокат зобов’язаний відмовитись від укладення договору з клієнтом.

Стаття 20. Дотримання принципу неприпустимості конфлікту інтересів на стадії прийняття доручення клієнта

(1) Адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об’єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зв’язаний договором про надання правової допомоги, або якщо є розумні підстави вважати, що передбачуваний розвиток інтересів нового і попереднього клієнта призведе до виникнення конфлікту інтересів,

(2) Адвокат не має права прийняти доручення також якщо конфлікт інтересів пов’язаний з тим, що адвокат отримав від попереднього клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту.

(3) Обмеження, передбачене частиною другою цієї статті, може бути скасоване в конкретному випадку за письмовою згодою обох (всіх тих) клієнтів, інтереси яких є (або можуть стати) суперечливими, за умови, що адвокат вбачає шляхи забезпечення відсутності ризику заподіяння шкоди інтересам жодного з клієнтів.

(4) Адвокат не вправі прийняти доручення клієнта за умови особистого конфлікту інтересів адвоката чи пов’язаних з ним осіб з інтересами клієнта, у випадках, передбачених законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», або подібних до них такою мірою, що це може вплинути на об’єктивність і незалежність адвоката при виконанні доручення, зокрема, коли виконання доручення суперечитиме релігійним, політичним та іншим сталим переконанням адвоката.

Стаття 21. Етичні засади прийняття доручення на здійснення посередництва між клієнтами

Адвокат може виступати посередником між клієнтами за умови, що:

1) між інтересами клієнтів немає конфлікту і вірогідність його виникнення є незначною;

2) адвокат пояснить кожному з клієнтів можливі наслідки виконання ним ролі посередника, пов’язаної з одночасним представництвом їх інтересів, включаючи переваги і ризики, котрі можуть бути з цим пов’язані, сутність правових та етичних норм, що регламентують відносини клієнта з адвокатом, і отримає згоду кожного з клієнтів на їх одночасне представництво;

3) адвокат має достатні підстави вважати, що результат одночасного представництва клієнтів буде належним чином відповідати інтересам кожного з них і що навіть при недосягненні результату посередництва інтереси і можливості кожного з клієнтів щодо подальшого захисту його інтересів не постраждають внаслідок їх попереднього представництва одним адвокатом;

4) адвокат має достатні підстави вважати, що він зможе зберегти об’єктивність при одночасному представництві інтересів клієнтів і по відношенню до кожного з них виконати свої професійні обов’язки відповідно до закону і вимог цих Правил.

Положення цієї статті не поширюються на виконання адвокатом функцій медіатора. В цьому випадку дії адвоката мають відповідати міжнародно-визнаним етичним засадам медіації, а також основним принципам адвокатської етики, визначеним Розділом ІІ цих Правил, в частині, що може бути застосовною до виконання ним зазначеної функції.

Стаття 22. Дотримання принципу конфіденційності на стадії прийняття доручення клієнта

(1) Адвокат не повинен приймати доручення, виконання якого може потягнути розголошення відомостей, які складають предмет адвокатської таємниці згідно із законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», крім випадків, коли на це буде отримано письмову згоду особи, зацікавленої в збереженні конфіденційності такої інформації, за умови, що її інтересам при цьому об’єктивно не загрожує завдання шкоди.

(2) У випадку відмови від прийняття доручення адвокат зобов’язаний зберігати конфіденційність інформації, що стала йому відома від клієнта або іншої особи, яка звернулась в інтересах клієнта з пропозицією укладення договору.

Стаття 23. Дотримання принципу конфіденційності та обмежень, пов’язаних з конфліктом інтересів при прийнятті доручення адвокатськими об’єднаннями

(1) Правила статей 25, 27 цих Правил про обмеження права на прийняття доручення внаслідок конфлікту інтересів та обмежень, що випливають з принципу конфіденційності, поширюються на відносини, що виникають при укладенні договору як безпосередньо з адвокатом (адвокатським бюро), так і з адвокатським об’єднанням.

(2) Жоден з адвокатів - членів адвокатського об’єднання не може прийняти доручення клієнта, якщо іншому адвокату - члену цього адвокатського об’єднання це забороняється згідно з правилами, передбаченими статтями 25, 27 цих Правил.

(3) Правила, викладені в статтях 25, 27 цих Правил а також в цій статті, в частині, що стосується адвокатських об’єднань, поширюються на членів адвокатських об’єднань, діяльність яких здійснюється в одному приміщенні, які користуються технічними послугами одного й того самого технічного персоналу та користуються спільною офісною технікою, а також перебувають при здійсненні професійної діяльності у відносинах регулярного спілкування, пов’язаного з технічними особливостями організації роботи об’єднання.

Стаття 24. Дотримання поваги до прав інших адвокатів на стадії прийняття доручення клієнта

(1) До укладення договору з клієнтом особа, уповноважена на підписання договору про надання правової допомоги від імені адвокатського об‘єднання повинна з’ясувати у нього, чи він не зв’язаний нерозірваним договором з іншим адвокатом (адвокатським об’єднанням) на виконання тотожного, або такого, що частково збігається за обсягом, доручення, а також з’ясувати, з яких причин клієнт бажає відмовитись від подальшого надання йому правової допомоги іншим адвокатом (адвокатським об’єднанням).

(2) Якщо ці причини пов’язані з нерозумінням клієнтом об’єктивних характеристик його доручення, обсягу професійних прав та обов’язків адвоката, тощо, адвокат повинен дати клієнту відповідні роз’яснення.

(3) Якщо клієнт наполягає на заміні адвоката, що виконує доручення, адвокат може прийняти доручення після того, як договір з іншим адвокатом (адвокатським об’єднанням) буде розірвано.

(4) Неприпустимо прямо або опосередковано схиляти клієнта до зміни адвоката, якщо немає об’єктивних підстав вважати, що подальше надання правової допомоги клієнту іншим адвокатом може завдати шкоди його інтересам.

Стаття 25. Засади прийняття доручення клієнта декількома адвокатами, адвокатським бюро, адвокатським об‘єднанням

(1) За бажанням клієнта або за погодженням з ним допускається прийняття одного доручення декількома адвокатами. В цьому випадку в договорі мають бути визначені засади розподілу обов’язків та повноважень адвокатів, що сумісно виконуватимуть доручення, а також їх відповідальності перед клієнтом.

(2) Забороняється спонукати клієнта до укладання угоди з декількома адвокатами (що тягне збільшення суми гонорару), якщо причина неможливості виконання доручення одним з них самостійно полягає в його некомпетентності.

(3) У випадках, коли договір про надання правової допомоги укладається з адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням в цілому, рішення про призначення конкретного адвоката чи кількох адвокатів для виконання доручення або про заміну адвоката чи адвокатів (у випадках, коли це не суперечить закону) приймається адвокатським об’єднанням на свій розсуд, (про що клієнту має бути попередньо повідомлено), якщо в договорі не вказаний інший порядок заміни адвоката.

(4) У випадках, коли клієнт після укладення договору про надання йому правової допомоги певним адвокатом без погодження з останнім укладе договір з іншим адвокатом, то перший з адвокатів, а також і другий, якщо клієнт не повідомить його про наявність попереднього договору, матиме право в односторонньому порядку розірвати укладений договір про надання правової допомоги за винятком випадків, передбачених чинним законодавством, коли відмова адвоката від подальшого виконання професійних обов’язків щодо клієнта не допускається.

Стаття 26. Дотримання принципу законності на стадії виконання адвокатом доручення клієнта

Адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема, спонукати свідків до давання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо), використовувати свої особисті зв’язки для впливу на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Стаття 27. Дотримання права клієнта на вибір адвоката, що надаватиме йому правову допомогу, на стадії виконання доручення

(1) Адвокат не повинен без погодження з клієнтом передоручати виконання доручення в цілому або його відносно самостійних частин (стажистам, помічникам); вони можуть залучатися до виконання окремих допоміжних дій, пов’язаних із виконанням доручення, і при цьому адвокат несе відповідальність перед клієнтом за такі дії цих осіб.

(2) Залучення інших адвокатів до сумісного виконання доручення допускається на умовах, визначених статтею 30 цих Правил.

Стаття 28. Сприяння мирному врегулюванню спорів та/або збереженню коштів клієнта

(1) Адвокат повинен повсякчас прагнути найбільш фінансово вигідного для клієнта вирішення доручення останнього, й за можливості та доцільності пропонувати йому варіанти мирного врегулювання спору.

(2) Адвокат має повідомити клієнта про доступність альтернативних способів розв’язання спорів.

Стаття 29. Інформування клієнта про хід виконання доручення

Адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання повинні з розумною регулярністю інформувати клієнта про хід виконання доручення і своєчасно відповідати на запити клієнта про стан його справи. Інформація має подаватися клієнту в обсязі, достатньому для того, щоб він міг приймати обґрунтовані рішення відносно суті свого доручення.

Стаття30. Дотримання принципу добросовісності на стадії виконання адвокатом доручення клієнта

(1) Кожному дорученню, незалежно від розміру обумовленого гонорару, адвокат повинен приділяти розумно необхідну для його успішного виконання увагу.

(2) При виконанні доручення адвокат зобов’язаний використати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної правової допомоги клієнту, здійснення його захисту або представництва.

(3) Адвокат повинен намагатися оперативно виконувати доручення клієнтів, дотримуючись при цьому всіх інших вимог, що пред’являються законом і цими Правилами до належного виконання адвокатом своїх професійних обов’язків.

Стаття 31. Гонорар

(1) Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

(2) Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

(3) При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Стаття 32. Етичні обмеження щодо майнових угод адвоката з клієнтом

Адвокат не може укладати з клієнтом, доручення якого перебуває в його провадженні, договорів майнового характеру, окрім договорів про засоби забезпечення зобов’язань клієнта щодо сплати гонорару або погашенню фактичних видатків, пов’язаних з виконанням доручення.

Стаття 33. Одностороннє розірвання клієнтом договору про надання правової допомоги

(1) В договорі про надання правової допомоги має бути передбачено право клієнта в будь-який час і з будь-яких причин (або без їх пояснення) розірвати договір з адвокатом в односторонньому порядку.

(2) В договорі можуть бути визначені умови виплати гонорару за таких обставин.

(3) Адвокат не має права вчиняти тиск на клієнта з метою перешкодити реалізації цього права.

(4) Водночас адвокат, котрому став відомий намір клієнта розірвати договір з ним, повинен пояснити клієнту можливі наслідки цього для перспективи подальшого виконання його доручення, з’ясувати причини, що потягли ініціювання клієнтом розірвання договору, і якщо вони пов’язані з помилковим уявленням клієнта про хід захисту (представництва) його інтересів або обумовлені недоліками в захисті (представництві) клієнта адвокатом, які можуть бути усунені, - пояснити це клієнту і обговорити з ним можливість збереження договору, якщо це об’єктивно відповідає інтересам клієнта.

Стаття 34. Одностороннє розірвання адвокатом договору про надання правової допомоги

(1) Адвокат може достроково (до завершення виконання доручення) розірвати договір з клієнтом з таких підстав, які мають бути зазначені в договорі:

1) клієнт вчиняє дії, що стосуються суті доручення, на порушення чинного законодавства і відмовляється припинити їх вчинення, не зважаючи на роз'яснення адвоката;

2) клієнт використовує правову допомогу, що йому надається адвокатом, для полегшення вчинення злочину;

3) клієнт, не зважаючи на роз’яснення адвоката, наполягає на досягненні результату, який через нові або нововиявлені обставини є об’єктивно недосяжним;

4) клієнт грубо порушує обов’язки, взяті ним на себе згідно з договором про надання правової допомоги;

5) належне виконання доручення стає неможливим через дії клієнта, що вчиняються ним всупереч порадам адвоката;

6) клієнт вчиняє дії, що ганьблять честь, гідність і ділову репутацію адвоката;

7) клієнт не погоджується погашати фактичні видатки у випадку, передбаченому частиною третьою статті 37 цих Правил, якщо вони є необхідними для подальшого виконання доручення;

8) фізичний або психологічний стан адвоката позбавляє його можливості належним чином продовжувати виконання доручення; в цьому випадку адвокат зобов’язаний вжити всіх доступних йому заходів для запобігання ущемленню законних інтересів клієнта і забезпеченню подальшого представництва клієнта іншим адвокатом;

9) в інших випадках, передбачених цими Правилами.

(2) У всіх випадках розірвання договору за ініціативою адвоката він зобов’язаний попередити про це клієнта протягом розумного часу, пояснити йому причини розірвання договору, пересвідчитись, що вони об’єктивно або суб’єктивно, виходячи з позиції, зайнятої клієнтом, не можуть бути усунені, і вжити розумно необхідних заходів для захисту законних інтересів клієнта.

Стаття 35. Розірвання договору про надання правової допомоги за взаємною згодою адвоката і клієнта

Договір про надання правової допомоги може бути в будь-який час розірваний за взаємною згодою адвоката та клієнта за умови. При цьому адвокату слід повідомити клієнта про можливі наслідки розірвання договору для перспективи досягнення мети його доручення.

Стаття 36. Розірвання договору про надання правової допомоги через конфлікт інтересів клієнтів або неможливість дотримання принципу конфіденційності

(1) У випадку, коли в процесі виконання доручення клієнта адвокат дізнався про існування конфлікту інтересів між інтересами цього та інших клієнтів, а також інших осіб за обставин, зазначених у статтях 25 та 27 цих Правил, він повинен розірвати договір з клієнтом ( чи кількома з клієнтів), якщо не буде отримано відповідної письмової згоди клієнта (клієнтів) або осіб, зацікавлених у збереженні конфіденційної інформації, на подальше представництво його (їх) інтересів цим адвокатом або на розголос конфіденційної інформації.

(2) При визначенні того, з ким із клієнтів розірвати договір у випадках, передбачених частиною першою статті 25 цих Правил, адвокат має виходити із зіставлення можливостей рівноцінного представництва інтересів кожного з них іншим адвокатом, важливості прав та інтересів, пов’язаних з предметом доручень, строків необхідного здійснення дій по кожному з доручень, розміру передбачуваної шкоди, що може бути заподіяна кожному з клієнтів внаслідок розірвання з ним договору про надання правової допомоги.

Стаття 37. Обов’язки адвоката при розірванні договору

(1) При розірванні договору (незалежно від причин) адвокат зобов’язаний:

1) повернути клієнту отримані від нього документи, а також документи, видані адвокату для клієнта іншими особами в ході виконання доручення, майно, передане клієнтом на зберігання адвокату, та невитрачені кошти, що призначалися для погашення видатків, пов’язаних з виконанням доручення;

2) поінформувати клієнта щодо здійсненої адвокатом роботи і передати клієнту копії процесуальних документів, складених адвокатом при виконанні доручення. Це правило не поширюється на випадки розірвання договору адвокатом з підстав грубого порушення клієнтом зобов’язань, прийнятих на себе згідно з договором, що виразилося у відмові від сплати або фактичній несплаті гонорару в повному обсязі.

(2) Обов’язки адвоката, що випливають з принципів конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, продовжують діяти і після завершення виконання адвокатом договору.

Стаття 38. Розірвання договору про надання правової допомоги з адвокатським об’єднанням

Якщо стороною в договорі з клієнтом про надання правової допомоги виступає адвокатське об’єднання, то при виникненні обставин, які є підставами для розірвання договору, пов’язаних з конкретним адвокатом, якого об’єднання призначило для надання правової допомоги клієнту, адвокатське об’єднання повинне вжити заходів для заміни адвоката за згодою клієнта, якщо при цьому можуть бути дотримані вимоги цих Правил.

Стаття 39. Етичні аспекти відносин адвоката з недієздатним (обмежено, частково дієздатним) клієнтом

(1) Недієздатність (обмежена, часткова дієздатність) клієнта або його фактично знижена здатність адекватно оцінювати дійсність сама по собі не може правити за підставу, що виправдовує невиконання (неналежне виконання) адвокатом своїх професійних обов’язків по відношенню до такого клієнта.

(2) Якщо через вік, психічне захворювання, інші об’єктивні причини у клієнта знижена можливість приймати виважені рішення, пов’язані зі змістом доручення, адвокат повинен намагатися підтримувати з ним нормальні стосунки, що відповідають вимогам цих Правил.

(3) Якщо клієнт у встановленому законом порядку визнаний недієздатним (обмежено дієздатним) і над ним запроваджено опіку (піклування) або якщо клієнт є неповнолітнім, й інтереси клієнта, відповідно, представляє законний представник (або опікун, піклувальник), котрий свідомо для адвоката діє на шкоду законним інтересам неповнолітнього (підопічного), адвокат повинен:

1) відмовитись від прийняття (або, відповідно, - продовження виконання) доручення, яке може завдати шкоди інтересам неповнолітнього (підопічного);

2) вжити всіх доступних йому заходів до захисту законних інтересів клієнта;

3) поставити органи опіки та піклування до відома щодо зазначених дій опікуна (піклувальника) недієздатного (обмежено дієздатного) клієнта або законних представників (опікуна) неповнолітнього.

Стаття 40. Етичні аспекти відносин адвоката з клієнтом - юридичною особою

(1) У відносинах щодо надання правової допомоги клієнту - юридичній особі адвокат при визначенні суб’єкта прав і обов'язків клієнта і відповідному визначенні порядку реалізації своїх обов’язків має виходити з наступного:

1) для цілей передбаченої законодавством та цими Правилами взаємодії з клієнтом (узгодження змісту доручення, отримання дозволу на розголошення конфіденційної інформації, надання роз’яснень щодо правової позиції у справі, інформування про хід виконання доручення, тощо) клієнта уособлює особа, яка від імені юридичної особи уклала договір про надання останній правової допомоги, маючи на те належні повноваження, або інша особа (особи), зазначена в договорі;

2) носієм прав та обов’язків, які захищає або представляє адвокат при наданні правової допомоги, є юридична особа як така;

тому якщо пов’язані з предметом доручення дії особи (осіб), зазначених у частині першій цієї статті, або інших осіб, що перебувають у трудових (членських або подібних) відносинах з клієнтом - юридичною особою є протиправними, або такими, що об’єктивно шкодять інтересам клієнта і унеможливлюють ефективне виконання доручення, адвокат має вжити розумно необхідні і доступні йому заходи для зменшення негативних наслідків таких дій, зокрема, може оскаржити їх керівнику юридичної особи (або вищому щодо нього органу).

(3) Якщо, незважаючи на вжиті адвокатом заходи, керівник юридичної особи (або вищий орган) підтримують зазначені дії (бездіяльність), шкідливі для інтересів юридичної особи, адвокат може розірвати договір про на надання правової допомоги клієнту - юридичній особі в односторонньому порядку.

Стаття 41. Особливості застосування правил щодо конфлікту інтересів у відносинах з клієнтом - юридичною особою

(1) На відносини щодо надання правової допомоги клієнту - юридичній особі в повному обсязі поширюються норми цих Правил, що регламентують поведінку адвоката в ситуаціях існування або наступного виникнення конфлікту інтересів.

(2) Якщо у спілкуванні з посадовими особами, службовцями та іншими працівниками клієнта - юридичної особи, пов’язаному з наданням правової допомоги цьому клієнту, стає очевидним, що виникає ситуація конфлікту інтересів адвокат повинен недвозначно повідомити, що він представляє клієнта - юридичну особу і пояснити свої обов’язки, пов’язані з конфліктом інтересів.

(3) В період дії договору про надання правової допомоги клієнту - юридичній особі адвокат не повинен укладати договорів про надання правової допомоги з особами, що перебувають в трудових, цивільно-правових та інших правовідносинах з клієнтом, якщо це може суперечити інтересам клієнта - юридичної особи.

(4) За наявності обставин, визначених у частині першій статті 25 та частині першій статті 27 цих Правил, адвокат може прийняти доручення від посадової особи, іншого працівника юридичної особи, виконання доручення якого може потягти розголошення відомостей щодо юридичної особи, які складають предмет адвокатської таємниці, якщо стосовно до правил зазначених норм від імені юридичної особи дається згода належно уповноваженою особою, що не є тією особою, на користь якої така згода запитується.

Стаття 42. Особливості виконання доручення, пов’язаного з посередництвом між клієнтами

(1) Якщо адвокат виступає в ролі посередника між клієнтами, він повинен з кожним із них узгоджувати рішення, що приймаються, і забезпечувати належну інформованість кожного з них про всі обставини і міркування, що є необхідними для прийняття виважених рішень по суті доручення.

(2) Адвокат повинен припинити свої дії як посередника та розірвати відповідні договори з кожним із клієнтів, якщо цього вимагає хоча б один з клієнтів, яких він одночасно представляє, або якщо виникають обставини, за яких дотримання умов, передбачених частиною першою статті 26 цих Правил, стає неможливим.

(3) Якщо дії адвоката як посередника між клієнтами не досягли бажаного клієнтами результату, він не може надалі представляти інтереси жодного з клієнтів з питань, пов’язаних із предметом посередництва.

Стаття 43. Етичні аспекти здійснення захисту за дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги або в разі залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії

(1) Здійснення захисту за дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або в разі залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому чинним кримінально-процесуальним законодавством а також законодавством про надання безоплатної допомоги є важливим професійним обов’язком адвоката. Необґрунтована відмова від прийняття на себе захисту або участі у проведенні окремої процесуальної дії за цих умов є неприпустимою.

(2) Відмову слід вважати обґрунтованою тільки у випадках:

1) коли адвокат через тимчасову непрацездатність не може повноцінно виконувати свої професійні обов’язки;

2) коли з об’єктивних причин у адвоката відсутня належна кваліфікація для надання правової допомоги у конкретному провадженні, що є особливо складним;

3) коли при прийнятті адвокатом на себе захисту певної особи через конкретні причини неможливо забезпечити дотримання вимог цих Правил, які регламентують неприпустимість конфлікту інтересів, або правил, що забезпечують гарантії збереження конфіденційної інформації;

4) коли прийняття доручення або залучення для проведення окремої процесуальної дії через конкретні об’єктивні причини може потягнути суттєве порушення прав і законних інтересів інших клієнтів адвоката.

(3) Адвокат, який здійснював захист клієнта під час досудового розслідування на підставі договору або за дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, не може відмовитись від прийняття доручення на захист цього клієнта в суді першої інстанції.

Стаття 44. Дотримання адвокатом принципу добросовісності при здійсненні захисту за дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги та наданні правової допомоги безоплатно

Адвокат зобов’язаний сумлінно ставитись до виконання прийнятих на себе доручень як у випадках, коли договорами передбачено отримання повноцінного гонорару за їх виконання, так і коли правова допомога, що надається адвокатом, оплачується державою на засадах, визначених Законом України «Про надання безоплатної правової допомоги». або надається безоплатно чи на частково оплатних засадах відповідно до договору між адвокатом і клієнтом.

Розділ IV. Відносини адвоката з судом та іншими учасниками судового провадження

Стаття 45. Дотримання адвокатом принципу законності у відносинах з судом та іншими учасниками судового провадження

(1) Представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог цих Правил, не виявляти неповаги до суду (суддів), поводитись гідно і коректно.

Стаття 46. Дотримання принципів незалежності адвоката та домінантності інтересів клієнта у відносинах адвоката з судом

(1) Дотримуючись принципу законності, адвокат водночас має бути наполегливим і принциповим у відстоюванні інтересів клієнта в суді, не поступатися своєю незалежністю у захисті й представництві прав та інтересів клієнта з метою не погіршити стосунків з суддями;у випадку вчинення судом тиску на адвоката - не йти на компроміси, які суперечать охоронюваним законом інтересам клієнта; послідовно дотримуватися принципу домінантності інтересів клієнта перед всіма іншими інтересами й міркуваннями, що пов’язані з відносинами адвоката з судом.

(2) Адвокат не повинен полишати без уваги порушення закону, нетактовне і зневажливе ставлення суду та інших учасників процесу до його клієнта, його самого або адвокатури в цілому і повинен реагувати на відповідні дії у формах, передбачених чинним законодавством.

Стаття 47. Культура поведінки адвоката у відносинах з іншими учасниками судового провадження

У відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен:

1) бути стриманим і коректним;

2) реагувати на неправильні дії або вислови цих осіб у формах, передбачених законом, зокрема у формі заяв, клопотань, скарг, тощо;

3) при допиті підсудних, потерпілих, сторін у цивільному процесі, свідків та інших осіб бути тактовним.

Розділ V. Відносини адвоката при здійсненні професійної діяльності з іншими органами та особами

Стаття 48. Дотримання принципу незалежності та домінантності інтересів клієнта у відносинах адвоката з органами досудового розслідування, адміністративної юрисдикції та іншими державними органами

У відносинах як з органами досудового розслідування, адміністративної юрисдикції, так і з іншими державними органами адвокат повинен виявляти принциповість у відстоюванні інтересів клієнта, не допускаючи підлесливості, та за згодою клієнта оскаржувати незаконні дії посадових осіб або органів, які перешкоджають виконанню доручення, в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Стаття 49. Етичні аспекти відносин адвоката з іншими особами

У відносинах з будь-якими особами, з якими адвокат взаємодіє в процесі виконання доручення клієнта, адвокат має дотримуватись вимог цих Правил у частині, застосовній до цих відносин.

Розділ VI. Відносини між адвокатами

Стаття 50. Загальні етичні засади взаємин між адвокатами

(1) Відносини між адвокатами повинні будуватися на засадах колегіальності, взаємної поваги представників адвокатської професії, дотримання професійних прав адвокатів, слідування принципам адвокатської діяльності, передбаченим Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» цими Правилами.

(2) Корпоративна єдність адвокатів вимагає від них взаємної довіри та співпраці на користь їх клієнтам, зокрема уникнення штучного породження чи поглиблення конфліктів між клієнтами. При цьому, однак, принцип домінантності інтересів клієнта має перевагу перед міркуваннями корпоративної єдності.

(3) Адвокат України має також визнавати професійний статус адвокатів іноземних держав, які здійснюють адвокатську діяльність в Україні згідно із Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ставитись до них з повагою, як до колег.

(4) В разі спілкування між адвокатами за допомогою матеріальних носіїв інформації адвокат, який передає відомості, конфіденційність яких він бажає зберегти, має чітко повідомити про це адвоката-рецепієнта інформації, а останній має зберігати конфіденційність такої інформації, або негайно повідомити про неможливість забезпечення такої.

Стаття 51. Окремі етичні аспекти взаємин між адвокатами

Адвокат не повинен допускати по відношенню до іншого адвоката:

1) висловлювань, що принижують його честь та гідність, завдають шкоди його діловій репутації, нетактовних та принизливих висловів;

2) поширення свідомо неправдивих відомостей про нього;

3) спроб схилити клієнта іншого адвоката до розірвання з ним договору про надання правової допомоги;

4) спілкування з клієнтом іншого адвоката без згоди останнього з приводу виконуваного ним доручення (а в разі здійснення такого спілкування з ініціативи клієнта іншого адвоката - має негайно повідомити цього адвоката про таке спілкування);

5) намагань схилити до укладення договору про надання правової допомоги особу, що прийшла в адвокатське об’єднання до іншого адвоката;

6) навмисного введення іншого адвоката в оману стосовно справи, в судовому розгляді якої вони обидва беруть участь, щодо місця і часу проведення судових засідань, результатів розгляду справи судами різних інстанцій, наявності доказів (і намірів їх представити), які в дійсності не існують, намірів свого клієнта, які стосуються предмету спору та ведення справи, умов мирової угоди, що пропонується.

Стаття 52. Допустимі форми реагування адвоката на незаконні або неетичні дії іншого адвоката

(1) Допустимими формами реагування адвоката на незаконну або неетичну поведінку іншого адвоката, якою заподіяна або може бути заподіяна шкода інтересам адвоката, його клієнта, адвокатського об’єднання, органів адвокатського самоврядування або адвокатури як такої, слід вважати звернення (заяви, скарги) до органів адвокатського самоврядування, наділених дисциплінарними повноваженнями по відношенню до адвокатів, а також використання інших форм захисту прав та законних інтересів особи, передбачених чинним законодавством України.

(2) При виникненні конфлікту між адвокатами кожен з них за можливості має вжити заходи мирного врегулювання такого. В разі ініціації адвокатом дисциплінарного провадження стосовно іншого адвоката він має попередньо повідомити про це регіональну раду адвокатури України, а стосовно адвоката іноземної держави – асоціацію адвокатів чи правове товариство відповідної держави для пошуку шляхів мирного залагодження конфлікту, за умов, що це можливо з дотриманням інших положень цих Правил.

Стаття 53. Окремі аспекти дотримання принципу взаємної поваги між адвокатами

(1) Адвокат повинен уникати розголосу в засобах масової інформації (або поширення іншим способом) відомостей, що ганьблять іншого адвоката, якщо цього не вимагають його власні законні інтереси, інтереси його клієнта або адвокатури України.

(2) Адвокат не повинен обговорювати з клієнтами обставини, що стосуються особистого життя іншого адвоката, його матеріального стану, походження, національної належності та інші обставини, що стосуються адвоката, які не мають відношення до суті доручення.

(3) Адвокат не може вдаватись до антиреклами стосовно іншого адвоката (адвокатського об’єднання) або використовувати цей метод при рекламуванні своєї діяльності.

(4) Адвокат не має права вимагати винагороду від іншого адвоката за направлення йому клієнта.

Розділ VII. Дотримання норм адвокатської етики в громадській, науковій та публіцистичній діяльності адвоката

Стаття 54. Співвідношення між професійними обов’язками адвоката і його громадськими, науковими та іншими інтересами

(1) В своїй громадській, науковій та публіцистичній діяльності адвокат повинен враховувати необхідність дотримання своїх професійних обов’язків, зокрема, тих, що випливають з Правил адвокатської етики.

(2) У випадку виникнення суперечності між професійними обов'язками адвоката, передбаченими чинним законодавством, цими Правилами, і обов’язками перед конкретними клієнтами, що випливають з договорів про надання правової допомоги, - з одного боку, та інтересами адвоката, що обумовлені його членством в певній громадській організації, партії, науковому товаристві, тощо - з іншого, адвокат не має права порушувати свої професійні обов’язки.

Стаття 55. Дотримання принципу конфіденційності в громадській, науковій або публіцистичній діяльності адвоката

Адвокат не може використовувати в своїй громадській, науковій або публіцистичній діяльності інформацію, конфіденційність якої охороняється цими Правилами, без згоди на це осіб, зацікавлених у нерозголошенні такої інформації.

Стаття 56. Дотримання принципу поваги до адвокатської професії в публіцистичній діяльності адвоката

В своїх публіцистичних матеріалах адвокат не повинен поширювати відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію інших адвокатів або престиж адвокатури як такої, а обґрунтовану критику зазначених осіб або адвокатури в цілому має викладати в коректній формі.

Розділ VIII. Адвокатське об’єднання як суб’єкт відносин щодо забезпечення дотримання Правил адвокатської етики

Стаття 57. Поширення Правил адвокатської етики на діяльність адвокатських об’єднань

(1) Ці Правила адвокатської етики є обов’язковими для дотримання адвокатськими бюро, адвокатськими об’єднаннями тією самою мірою, що й окремими адвокатами.

(2) У випадках, коли стороною в договорі про надання правової допомоги є адвокатське об’єднання, в якому договір з клієнтом укладається від імені об’єднання, воно зобов’язане забезпечити відповідність кандидатури адвоката, якому доручається виконання договору (окремих робіт за договором), вимогам до компетентності, об’єктивно обумовленим характером доручення, а також забезпечити дотримання інших вимог цих Правил, що стосуються укладення договору про надання правової допомоги, його виконання та припинення.

Стаття 58. Участь адвокатів у забезпеченні дотримання адвокатським об’єднанням Правил адвокатської етики

Кожен адвокат, який є членом адвокатського об’єднання, повинен докладати розумних зусиль щодо забезпечення вжиття об’єднанням заходів, що сприяють дотриманню всіма адвокатами та співробітниками цього об’єднання цих Правил.

Стаття 59. Співвідношення професійних обов’язків адвокатів - членів адвокатського об’єднання з обов’язками, пов’язаними з членством в такому об’єднанні

Для адвоката, який є членом адвокатського об’єднання, професійні обов’язки, перед клієнтами, що випливають із чинного законодавства, Правил адвокатської етики, договорів про надання правової допомоги, повинні мати домінуюче значення по відношенню до обов’язків адвоката щодо виконання вказівок керівних органів адвокатського об’єднання.

Розділ IX Органи адвокатського самоврядування як суб’єкти відносин щодо забезпечення дотримання Правил адвокатської етики

Стаття 60. Роль органів адвокатського самоврядування в забезпеченні дотримання правил адвокатської етики

1) Органи адвокатського самоврядування мають діяти з метою забезпечення дійсної незалежності адвокатів у здійсненні їх професійної діяльності.

2) Органи адвокатського самоврядування мають сприяти дотриманню правил адвокатської етики всіма адвокатами.

Стаття 61. Етичні особливості відносин між адвокатами та органами адвокатського самоврядування.

(1) Адвокат зобов’язаний дотримуватись загальнообов’язкових рішень органів адвокатського самоврядування, прийнятих в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Розділ Х.Відповідальність за порушення Правил адвокатської етики

Стаття 62. Правові наслідки порушення Правил адвокатської етики

За порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру.

Стаття 63. Відповідальність адвоката за порушення Правил адвокатської етики помічником або стажистом адвоката

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики його помічником або стажистом, якщо адвокат:

1) не забезпечив ознайомлення свого помічника або стажиста з цими Правилами;

2) не здійснював належного контролю за діями помічника або стажиста, залученого ним до виконання окремих робіт за дорученням, передбаченим договором між адвокатом і клієнтом про надання правової допомоги;

3) своїми розпорядженнями і порадами або особистим прикладом сприяв порушенню помічником або стажистом Правил адвокатської етики.

Стаття 64. Відповідальність керівників адвокатських об’єднань за незабезпечення умов для дотримання Правил адвокатської етики

Адвокат, який є керівником адвокатського об’єднання (адвокати - члени колегіального керівного органу адвокатського об’єднання), може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за невиконання вимог статті 74 цих Правил, а також за прийняття ним (ними) рішень, які тягнуть порушення Правил адвокатської етики.

Стаття 65. Роль регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій в роз'ясненні Правил адвокатської етики

(1) У випадках, коли в конкретній ситуації адвокату важко визначити варіант поведінки, який у певних обставинах відповідав би нормам цих Правил, він може звернутися за роз’ясненням до відповідної регіональної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

(2) Дії адвоката, що відповідають роз’ясненню регіональної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, не можуть бути поставлені йому за провину і тягти накладення дисциплінарною стягнення.

Стаття 66. Загальні засади застосування дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики

(1) При застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики та/ або Кодексу поведінки європейських адвокатів дисциплінарні органи адвокатури України мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема повинні застосовувати дисциплінарні стягнення лише за винні порушення.

(2) Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.

(3) Адвокат несе особисту відповідальність за порушення Правил адвокатської етики перед клієнтом.

Пошукова форма

Правила адвокатської етики

ПРЕАМБУЛА