Питання оподаткування адвокатської діяльності набуло неабиякої актуальності у зв’язку зі змінами у податковому законодавстві, що відбулись у 2020 році.

Головними питаннями для адвокатів були: як уникнути подвійного нарахування ЄСВ, ЄСВ  без доходу, звільнити пенсіонерів-адвокатів від сплати ЄСВ, чи може бути адвокат ФОП з видом діяльності за кодом 69.10, чи може адвокат обрати спрощену систему оподаткування.

Зміни в законодавстві відбулись і саме на користь адвокатів.

       Давайте проаналізуємо їх разом.

1. Законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що

Стаття 1

1) адвокат - фізична особа, яка набула право на здійснення адвокатської діяльності у порядку, передбаченому цим Законом;

2) адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо надання клієнту правничої допомоги та інші види діяльності, передбачені цим Законом

 

Стаття 13 Здійснення адвокатської діяльності адвокатом індивідуально

1. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

 

Визначення самозайнятої особи надано у ПОДАТКОВОМУ КОДЕКСІ:

14.1.226. самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 цього Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб;

{Абзац другий підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами , № 466-IX від 16.01.2020}

65.2. Облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

 форма №34-ОПП

65.3. Для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати заяву та документи особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем постійного проживання.

65.6. Видача та заміна довідки про взяття на облік платника податків здійснюється безоплатно.

65.7. Фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, довідка про взяття на облік платника податків видається контролюючим органом із зазначенням строку, якщо такий строк вказаний у свідоцтві про реєстрацію чи іншому документі (дозволі, сертифікаті тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

65.8. Довідка про взяття на облік самозайнятої особи втрачає чинність з моменту виникнення змін у даних про фізичну особу, які зазначаються у такій довідці, та підлягає заміні у контролюючому органі.

Норми встановлені п. 9.4 розділу ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. №1588 із змінами і доповненнями.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1562-11#Text

65.9. Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

{Пункт 65.9 статті 65 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

 

           Наказом Міністерства фінансів від 24.06.2020 №323, яким унесені зміни до наказу №1158 встановлено:

Якщо адвокат або судовий експерт провадить незалежну професійну діяльність індивідуально (не в складі державної спеціалізованої установи чи іншої юридичної особи) не з дати видачі відповідного свідоцтва, то для підтвердження періодів, протягом яких незалежна професійна діяльність не провадилась, подається документ відповідного уповноваженого органу чи витяг з реєстру, яким забезпечується реєстрація незалежної професійної діяльності, із зазначенням дат зупинення та поновлення права на заняття незалежною професійною діяльністю або дат зміни організаційної форми відповідної діяльності.».

підпункт 4 доповнений новим абзацом такого змісту:

«Ознака провадження незалежної професійної діяльності може бути встановлена контролюючим органом на підставі відомостей (даних) відповідного уповноваженого органу чи реєстру, яким забезпечується реєстрація незалежної професійної діяльності, якщо відповідний реєстр містить дані про те, що професійна діяльність провадиться незалежно (індивідуально).»;

2) пункт 6.8 доповнений новим підпунктом 4 такого змісту:

«4) фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність та взяті на облік, як внутрішньо переміщені особи, можуть подати заяву для взяття на облік/зміну місця обліку до контролюючого органу за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, копія якої подається до контролюючого органу.».

 

Цим же Наказом затверджена нова форма 5 ОПП ( додаток 8 до Порядку обліку платників податків і зборів

Форма № 5-ОПП

ЗАЯВА
(для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність)

З зазначенням реєстрації, як фізична особа підприємець та як особа яка провадить незалежну професійну діяльність

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0606-20#n2

1. Зазнала змін стаття 178 Податкового Кодексу

Стаття 178 Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність

Встановлено, що 178.6. Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

{Пункт 178.6 ; в редакції Закону № 786-IX від 14.07.2020}

178.4. Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

{Пункт 178.4 статті 178 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

178.8. Фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та здійснює на користь нерезидента - юридичної особи або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва на території України) будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження із України, здійснює нарахування та сплату податку на прибуток підприємств з доходів (прибутків) нерезидентів у порядку, розмірі та у строки, встановлені розділом III цього Кодексу.

{Статтю 178 доповнено пунктом 178.8 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020

Увага! Тепер адвокат – податковий агент для нерезидента

3) З 01.01.2021 збільшений обсяг доходу для суб’єктів господарювання, які обрали спрощену систему оподаткування

291.4. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

{Підпункт 1 пункту 291.4 статті 291 із змінами, внесеними згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020, № 466-IX від 16.01.2020; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1017-IX від 01.12.2020}

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

{Абзац третій підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 із змінами, внесеними згідно в редакції Законів № 540-IX від 30.03.2020, № 466-IX від 16.01.2020; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1017-IX від 01.12.2020}

{Абзац четвертий підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4834-VI від 24.05.2012, № 5083-VI від 05.07.2012, № 71-VIII від 28.12.2014}

3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

{Підпункт 3 пункту 291.4 статті 291 в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015; в редакції Законів № 540-IX від 30.03.2020, № 466-IX від 16.01.2020; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1017-IX від 01.12.2020}

Довідково з 01.01.2021 розмір мінімальної заробітної плати становить 6000,00 гривень

Висновок:

1)Адвокат, у відповідності до ч.1 статті 13 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та п.14.1.226 Податкового кодексу України є самозайнятою особою.

2) з 01.01.2021 адвокат має право зареєструватись у податкових органах як ФОП з ознакою незалежної професійної діяльності ( п.65.9 Податкового кодексу), без порушення ч.1 статті 13 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»

3) Адвокат має право обрати спрощену систему оподаткування

 

4)Єдиний соціальний внесок

2020 рік відзначився прийняттям важливого для адвокатів закону №592. На осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність розповсюджені положення про звільнення від сплати ЄСВ:

1. Особами, які отримують пенсію за віком або за вислугою років
2. Скасовано нарахування ЄСВ без доходу, адвокат тепер НЕ ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ, а МАЄ право сплатити ЄСВ за періоди , коли він не отримував дохід від незалежної професійної діяльності – для формування страхового стажу;
3. Адвокат-ФОП не сплачує подвійний ЄСВ
4. Недоїмки з ЄСВ підлягають списанню з 01.01.2017 по 01.03.2021

Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2020, № 40, ст.315)

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11 із наступними змінами) такі зміни:

1. У статті 4:

у частині четвертій цифру "4" замінити цифрами "4, 5", а після слів "отримують пенсію за віком" доповнити словами "або за вислугу років";

доповнити частинами п’ятою та шостою такого змісту:

"5. Особи, зазначені у пункті 5 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови взяття їх на облік фізичних осіб - підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як осіб, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої цієї статті.

6. Особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини першої цієї статті, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску".

2. Частину першу статті 5 доповнити абзацом тринадцятим такого змісту:

"Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у податковому органі як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності".

3. Пункт 2 частини першої статті 7 викласти в такій редакції:

"2) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5^-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску".

 У розділі VIII "Прикінцеві та перехідні положення":

пункт 9^--15  передбачено списання недоїмок з ЄСВ  за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників" до 1 березня 2021 року.

Увага! Списання ЄСВ продовжено до 1 березня 2021 Законом  1072-IX,  від 04.12.2020

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1072-20#Text

1. Щодо використання дивідендів для оптимізації податкового навантаження в АО/АБ

    Зміни, які відбулись у визначенні поняття загалом стосуються взаємовідносин з нерезидентами, проте, слід звернути увагу  на необхідність визначення чистого прибутку для розподілу між засновниками АБ/АО

Податковий кодекс:

14.1.49. дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також:

платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини);

суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах "а", "в", "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки";

вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах "а", "в", "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки";

сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах "а", "в", "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу "витягнутої руки";

виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника - нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи";

{Підпункт 14.1.49 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

Порядок визначення чистого прибутку

 Чистий прибуток (збиток) розраховується та зазначається у розділі I звіту про фінансові результати

https://www.buhoblik.org.ua/uchet/buxgalterskaya-otchetnost/2130-zvit-pr... за формулою:

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (рядок 2000)

- Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (рядок 2050)

+ Iнші операційні доходи (рядок 2120)

- Адміністративні витрати (рядок 2130)

- Витрати на збут (рядок 2150)

- Iнші операційні витрати (рядок 2180)

+ Дохід від участі в капіталі (рядок 2200)

+ Iнші фінансові доходи (рядок 2220)

+ Iнші доходи (рядок 2240)

- Фінансові витрати (рядок 2250)

- Втрати від участі в капіталі (рядок 2255)

- Iнші витрати (рядок 2270)

- або + Витрати (дохід) з податку на прибуток (рядок 2300)²

- або + Прибуток (збиток) від припиненої діяльності після оподаткування.

Висновок: визначення чистого прибутку є обов’язковою умовою для виплати дивідендів( розподілу прибутку засновниками)

1. Директор-засновник ( АБ,АО) без нарахування заробітної плати і податків

ГКУ надає власнику підприємства право самостійно здійснювати управління підприємством, якщо це передбачено установчими документами.

 Засновник виконує не обов’язки директора підприємства, а лише покладені на нього певні управлінські функції. І це головна його відмінність від директора — найманого працівника.

Виконання засновником обов’язків директора визначено такими нормами законодавства:

• ч. 2 ст. 65 та ч. 4 ст. 128 ГКУ, відповідно до якої засновник може здійснювати свої права на управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи на основі статуту або інших установчих документів.
• ч. 3 та ч. 4 ст. 8 Закону про бухоблік, відповідно до якої вести бухоблік, а отже, підписувати фінансову, податкову та іншу звітність має право засновник.
• п. 48.5.1 ПКУ, відповідно до якої власник може підписувати податкову декларація сам.

Право засновника на управління конкретним суб’єктом господарювання повинно бути відображено в статуті. Наприклад – керівником АБ є засновник.