27 лютого 2015 року в приміщенні Академії правових наук, за ініціативою адвокатів міста Києва, відбулася наукова конференція, участь в якій приймали прокурори, наукові діячі та представники Верховної Ради. Спільне засідання проводилося на тему: «Актуальні питання доказування у кримінальному процесі». На протязі всього відведеного часу учасники кримінального процесу обговорювали недоліки, які існують в Кримінальному процесуальному кодексі України.
Насамперед, як зазначив професор,доктор юридичних наук, завідувач кафедри правосуддя КНУ ім.. Тараса Шевченко Микола Погорецький, процес доказування є основою в кримінальному процесі. Тому процедура доказування в КПК повинна бути прописана чітко і ясно.
За словами науковця, на сьогодняшній день існує ряд проблем, які існують в сфері кримінального процесу, а саме:
- Проблема реалізації оперативно - розшукової діяльності. Відсутність кореляції між правовими нормами, які регулюють діяльність правоохоронних органів і процесуальними нормами, закріплених у КПК;
- Проблема відсутності інформаційної підтримки юридичної професії, спрямованої на роз’яснення підстав прийняття певних процесуальних рішень;
- Проблема відсутності у адвокатури ефективного механізму впливу у кримінальному процесі, що зумовлюють необхідність внесення змін до КПК направлених на підсилення ролі захисту.
В ході дискусії , була представлена доповідь доцента кафедри правосуддя, кандидата юридичних наук КНУ ім.. Тараса Шевченко Діани Сергєєвой, стосовно кримінально – процесуального доказування та ролі доказів отриманих в результаті негласних слідчо - розшукових дій. Вона деталізувала проблеми подвоєння доказів у кримінальному процесі:
- Використання лише 5 % результатів негласних слідчо - розшукових дій в кримінальних провадженнях;
- Штучне подвоєння доказів зі сторони обвинувачення;
- Використання технічних носіїв в якості речових доказів (як зазначила пані Діана в понад 90% кримінальних проваджень технічні носії визнаються речовими доказами);
Доповідач зазначила, що технічні носії інформації відображають хід і результат проведення будь якої процесуальної і дії, і вони є лише додатком до протоколу. В свою чергу, нерозривна єдність протоколу і технічного носія виступає, як один єдиний доказ.
Член ради адвокатів міста Києва, адвокат Ігор Іванов виступив з докладом на тему обшуків в кримінальному процесі:
- По-перше, член РАмК звернув увагу на статтю 236 КПК України «Виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи». Адвокат підкреслив те, що ухвали містять у переліку предметів, які можуть бути вилучені , словосполучення « та інші предмети». Таке формулювання призводить до того, що в результаті проведення обшуку, слідчі вилучають речі, які на їх розсуд підходять під словосполучення «та інші предмети» але не мають значення у процесі доказування. Після чого не подають клопотання в передбачений законом строк ( 1 робочий день). В результаті чого, ці предмети можна вважати незаконно вилученими.
- По – друге, адвокат присвятив багато уваги на порушеннях адвокатської таємниці та гарантій адвокатської діяльності під час проведення обшуків у приміщеннях адвокатів.
Колега Ігоря Іванова, старший прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні Олексій Пальчуков, доповнив доповідь адвоката тим, що перелічив проблеми пов’язані з загальними підставами проведення обшуку:
- Проблема визначення теріторіальності подання клопотань до слідчих суддів про дозвіл на проведення обшуків.
- Неоднаковість, невизначеність вимог до оформлення клопотань про дозвіл на проведення обшуків.
- Перевантаженість прокурорів.
- Недосконалість норм КПК в питаннях проведення особистого обшуку.
- Нехтування роз’ясненнями ВССУ, необхідність закріпити норми безпосередньо в КПК.
Дмитро Хацков старший прокурор відділу нагляду за додержанням законів організаціями податкової міліції управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні, від себе додав, що існують також такі проблеми, як:
- Неправильне тлумачення слідчими суддями норми КПК, яка передбачає підстави задоволення клопотань про проведення обшуку.
- Порушення строків отримання ухвали про дозвіл на проведення обшуку від слідчіх суддів.
- Проблеми обшуку у адвокатів і народних депутатів.
В свою чергу, адвокат, член ради адвокатів міста Києва Надія Корінна, звернулася до прокуратури зі своєю доповіддю стосовно прав неповнолітніх у кримінальному провадженні. Основна проблема, яка існує в даній галузі - це проблема в практиці. Адвокат пояснила, що порушується процедура затримки неповнолітньої особи, вона звернула увагу на тому, що при затриманні неповнолітніх дітей,слідчий зобов’язаний негайно повідомити адвоката і законних представників даної особи. Без такої процедури проводити допит забороняється. На думку адвоката, дане питання повинна контролювати прокуратура.
На дану доповідь відреагувала прокурор прокуратури Подільського району міста Києва Юлія Гошовська, яка доповнила доповідь адвоката Надіїї Коріної порушеннями, які допускаються під час досудового розслідування, а саме:
- Неврахування прокурором або слідчим життєвих обставин затримоної неповнолітньої особи;
- Порушення при обчисленні віку особи, яка вчинила кримінальне впорядження;
- Відсутність нормативно-правових документів в даній галузі;
Всі вищесказані дефекти були прийняті до уваги народного депутата Віталія Сташука, який додав, що закон повинен бути єдиний для всіх. А також, наголосив, що виражає надію на те, що озвучені недоліки будуть вирішені шляхом внесення відповідних змін до законодавства, а це призведе до більш ефективної реалізації принципів кримінального процесу, в тому числі, принципу змагальності сторін в кримінальному процесі.
Наприкінці зустрічі, голова Ради адвокатів міста Києва Інна Рафальська звернулася до всіх присутніх в конференційному залі зі словами подяки та наголосила, що в подальшому такий дискусійний формат буде проводиться для того, щоб удосконалити діюче законодавство.
Автор: Бондар Юлія