Ласкаво просимо на наш сайт Вхід

Рада адвокатів міста Києва
Кваліфікаційно-дисциплінарна
комісія адвокатури міста Києва
Центр стажування та підвищення
кваліфікації адвокатів

Вимагаємо збереження права на адвокатську таємницю!

(Заява Ради адвокатів Києва)

У 2017 році правоохоронці провели понад 60 обшуків адвокатів у місті Києві. Але лише в п’яти випадках судді виконали свій обов’язок і в ухвалах про обшук зазначили про необхідність дотримуватися вимоги щодо збереження адвокатської таємниці.

Чинним законодавством передбачено ряд гарантій незалежності адвокатської професії від втручання державних органів. Зокрема, документи, які становлять адвокатську таємницю, заборонено не те що вилучати, а навіть оглядати. Для практичного дотримання цієї норми законодавець зобов’язав суддів, у разі коли вони надають дозвіл на обшук робочого місця чи житла адвоката, в своїй ухвалі додатково зазначати, що попри наявний дозвіл на обшук, слідчий все одно має дотримуватися недоторканності документів, які становлять адвокатську таємницю. Проте здебільшого судді ігнорують цю вимогу Закону, що в свою чергу призводить до порушення слідчими адвокатської таємниці.

Приміром, 11 травня цього року слідчі військової прокуратури обшукали автомобіль, що перебував у володінні адвоката Дмитрука М. Ф. Суддя достеменно знав, що Дмитрук М. Ф. є адвокатом і що це саме його автомобіль, оскільки сам вказав про це в ухвалі про дозвіл на обшук. Проте, в порушенні норм Закону, суддя не зазначив в ухвалі про необхідність дотримуватися недоторканності адвокатської таємниці. Це призвело до таких наслідків. По перше, на час початку проведення обшуку адвокат Дмитрук М. Ф. був затриманий працівниками військової прокуратури, а значить – перебував у їхньому повному розпорядженні. Достеменно ідентифікувати, які документи становлять адвокатську таємницю, може лише сам адвокат. Проте слідчий військової прокуратури Богомолов О. С., у відповідь на клопотання представника Ради адвокатів міста Києва, відмовився доставити Дмитрука М. Ф. на місце проведення обшуку, натомість оглянув велику кількість документів, які перебували в автомобілі Дмитрука М. Ф. та мали явні ознаки документів, що підпадають під ознаки документів з адвокатською таємницею. Більш того, Богомолов О. С. усіма силами намагався приховати факт огляду документів, які містять адвокатську таємницю. Крім того, намагання представника Ради адвокатів міста Києва задокументувати незаконні дії Богомолова О. С. були розцінені військовими прокурорами як намагання перешкодити проведенню слідчої дії. Як наслідок прокурори подали скаргу до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

І навпаки, в усіх випадках, коли судді дотримувались покладеного на них Законом обов’язку й в ухвалі про обшук робочого місця чи житла адвоката зазначали про недоторканність адвокатської таємниці, слідчі завжди зважали на це застереження й не дозволяли собі порушувати вимоги Закону щодо недоторканності документів зі статусом адвокатської таємниці.

У кожному випадку виявлення описаного вище порушення Рада адвокатів міста Києва надсилає листи до суду, який надав дозвіл на обшук адвоката, до Ради суддів України, у яких зазначаємо про необхідність неухильного дотримання законів щодо забезпечення гарантій адвокатської діяльності. А також надсилаються скарги до Вищої ради правосуддя (а раніше – і до Вищої кваліфікаційної комісії суддів). Проте суди й Рада суддів України надають лише відписки, мовляв, не мають права втручатись у роботу суддів, а Вища рада правосуддя систематично виправдовує такі дії суддів. Радою адвокатів міста Києва було навіть подано адміністративний позов з приводу незаконної бездіяльності судді, який вчергове не зазначив в ухвалі про обшук приміщення адвоката необхідності дотримуватися недоторканності адвокатської таємниці. Проте позов не було прийнято до розгляду на тій підставі, що до судді начебто не можна подавати позови з приводу його професійної діяльності.

У результаті, що ми маємо? На папері все начебто гарно, Законом передбачено недоторканність адвокатської таємниці, проте на практиці судові та правоохоронні органи з легкістю нехтують цією законодавчою гарантією. Більш того, усі спроби скаржитися на судово-правоохоронний нігілізм наражаються на глуху стіну небажання виправляти ситуацію тими органами, які покликані стежити за дотримання законів суддями.

Ця ситуація, окрім іншого, яскраво демонструє, що попри всі проведені реформи, майже неможливо примусити суди виконувати хоча б ті норми права, які безпосередньо прописані в законодавстві й не потребують якогось спеціального доказування. А що вже казати про якісь більш складні правові конструкції!

Саме тому Рада адвокатів міста Києва вимагає припинити практику порушення Закону суддями, а саме, щоб судді в усіх випадках, надаючи дозвіл на обшук приміщення адвоката, зобов’язували слідчих дотримуватись недоторканності адвокатської таємниці.