«Вас турбує служба безпеки банку», «Ваша картка заблокована», «Ви виграли приз», «Мамо, я потрапив у біду, терміново переведи гроші» — ці фрази чули, мабуть, у кожній хмельницькій родині. Шахраї постійно вигадують нові сценарії, але мета в них одна: змусити людину самостійно віддати гроші або доступ до свого рахунку. Знати, де найближче відділення та як зв’язатися з банком напряму, — перша лінія оборони, і довідник Банки та банкомати Хмельницького стане в пригоді, якщо виникнуть сумніви щодо дзвінка. Далі — про найпоширеніші схеми та прості правила, які допоможуть зберегти заощадження.

Золоте правило: банк ніколи не просить ваших кодів

Усе починається з одного принципу, який варто повторити рідним, особливо літнім батькам і бабусям: справжній працівник банку ніколи не просить повідомити CVV-код картки, PIN-код, пароль від інтернет-банкінгу чи код із SMS. Ніколи і за жодних обставин. Якщо хтось телефонує і просить продиктувати ці дані «для перевірки» чи «для захисту рахунку», — це шахрай, хай би яким переконливим він здавався.

Друге правило: якщо дзвінок викликає тривогу, покладіть слухавку і самостійно зателефонуйте до банку за номером, вказаним на зворотному боці картки або в офіційному застосунку. Не передзвонюйте на номер, з якого вам дзвонили, і не користуйтеся номером, який продиктував співрозмовник.

Найпоширеніші схеми

«Служба безпеки банку». Шахрай повідомляє про підозрілу операцію чи спробу списання й пропонує «врятувати гроші», переказавши їх на «безпечний рахунок» або продиктувавши коди. Номер на екрані може бути підмінений і нагадувати справжній банківський.

«Родич у біді». Дзвонять від імені сина, онука чи «слідчого» і кажуть, що близька людина потрапила в ДТП або затримана, і потрібні гроші, щоб «вирішити питання». Розраховують на паніку. Завжди передзвонюйте рідному самостійно.

Фейкові виплати та допомоги. Повідомлення в месенджерах і соцмережах про «державну допомогу», «компенсацію від ООН», «виплату для ВПО» з посиланням на сайт, де просять ввести дані картки. Справжні державні виплати оформлюються через Дію, ЦНАП, Пенсійний фонд та інші офіційні канали — ніхто не нараховує їх за введені реквізити картки на сторонньому сайті.

Шахрайство на онлайн-майданчиках. Ви продаєте річ, а «покупець» надсилає посилання нібито для отримання оплати або просить назвати дані картки. Або навпаки — ви купуєте товар із передоплатою, а продавець зникає.

Фальшиві служби доставки. Приходить SMS або повідомлення про посилку, яку «не вдалося доставити», з проханням уточнити адресу й оплатити дрібну суму за посиланням. Сторінка імітує сайт відомого перевізника, а введені дані картки потрапляють до зловмисників. Статус реальних відправлень перевіряйте лише в офіційному застосунку служби доставки.

«Оформлення кредиту на ваше ім’я». Телефонують нібито з банку або поліції й повідомляють, що хтось намагається взяти на вас позику. Щоб «скасувати заявку», пропонують самому оформити кредит і перевести гроші на «захищений рахунок». Жоден банк і жоден правоохоронець такого не вимагає.

Інвестиційні пастки. Обіцянки високого прибутку від «криптовалютних проєктів», «торгівлі на біржі» чи «закритих фондів». Спершу людині навіть показують «прибуток», а коли вона вкладає більше, — зв’язок обривається.

Зламані акаунти знайомих. Повідомлення від друга в месенджері: «Позич до вечора» або «Проголосуй за мою племінницю за посиланням». Акаунт друга зламаний, а посилання веде на фішинговий сайт, що краде доступ уже до вашого месенджера.

Як захистити картки і рахунки

Кілька налаштувань, які варто зробити вже сьогодні:

• увімкніть двофакторну автентифікацію в банківських застосунках, месенджерах і пошті;
• встановіть ліміти на онлайн-операції та зняття готівки — їх можна тимчасово підвищити, коли потрібно;
• заведіть окрему картку для покупок в інтернеті й тримайте на ній лише необхідну суму;
• увімкніть сповіщення про кожну операцію — так ви одразу помітите підозріле списання;
• не зберігайте фото картки чи паролі в галереї телефону або в нотатках.

Біля банкоматів будьте уважні: прикривайте рукою клавіатуру під час введення PIN-коду, звертайте увагу на сторонні накладки на картоприймачі чи клавіатурі. Якщо банкомат «з’їв» картку, не приймайте допомоги від випадкових перехожих — телефонуйте до банку за офіційним номером.

Цифрова гігієна

Шахраї часто отримують доступ до даних через звичайну необережність. Не переходьте за посиланнями з SMS і листів від невідомих відправників, навіть якщо вони виглядають як повідомлення від банку, пошти чи служби доставки. Перевіряйте адресу сайту перед введенням даних: фішингові сторінки нерідко відрізняються від справжніх однією літерою. Встановлюйте застосунки лише з офіційних магазинів і регулярно оновлюйте операційну систему телефону.

Окремо поговоріть із дітьми-підлітками. Вони активно користуються іграми, соцмережами й онлайн-покупками і можуть необережно передати дані батьківської картки «за ігрову валюту» чи «безкоштовні скіни».

Що робити, якщо ви стали жертвою

Діяти треба швидко:

1. Негайно зателефонуйте до свого банку за офіційним номером і заблокуйте картку та, за потреби, доступ до інтернет-банкінгу.
2. Змініть паролі до банківського застосунку, пошти та месенджерів.
3. Зверніться до поліції за номером 102 або напишіть заяву у відділку. Збережіть скриншоти листування, номери телефонів, реквізити, на які переказали гроші.
4. Попередьте рідних і знайомих, якщо зламано ваш акаунт у месенджері, щоб вони не стали наступними жертвами.

Чим швидше ви повідомите банк, тим більше шансів зупинити операцію або хоча б заблокувати рахунок, на який пішли кошти.

Розмова, яка може врятувати заощадження

Найефективніший захист — поінформованість. Розкажіть батькам і бабусям про поширені схеми, домовтеся в родині про «кодове слово» на випадок дзвінка про біду і нагадайте, що будь-яку термінову фінансову вимогу слід спершу перевірити, а вже потім діяти. Шахраї постійно оновлюють сценарії, тож тримайте руку на пульсі: про нові схеми та попередження поліції регулярно повідомляє стрічка новин Хмельницького.